Не треба казати того, що я знаю,
не треба чекати розсудливий вирок.
Не треба бажати того, що я маю.
Не треба звірятися з мовою зірок.
Не треба! Я буду одна на дорозі,
мені не потрібні ні розум, ні час.
Я все розгубила, кохаючи досі.
Навіщо мені купа чемних образ?
Я все розгубила, бажаючи мати,
навіщо мені хвороблива мета?
Втомилася я щось від тебе чекати.
Облишь... І пробач за мої почуття.
страничка автора
© Copyright: Дзотта, 2009
Свидетельство о публикации №1910132799
Свежие комментарии