/за десять снів від тебе/
Бачиш, діва - жовта осінь заплітає у волосся
Зірки – листя і прикраси, та дарує сміх мені?
Збережу той подарунок, щоб усе колись збулося,
Щоб весною вже здалося, що до тебе десять снів.
Моя рідна, сіроока, в світле сонячне обличчя
Лише дай я поцілую, захищу від забуття.
Поміж нами десять кроків, довших, ніж за півсторіччя.
Тільки явні протиріччя перекреслюють життя.
Свежие комментарии